Україна є однією із держав антилідерів за смертністю та аварійністю на автомобільних дорогах. За минулий рік щодня в середньому в Україні відбувалося більше 400 автомобільних аварій. Чверть з цієї кількості мала місце у столиці.
Серед найчастіших причинами потрапляння в ДТП є:
1. Перевищення дозволеної та безпечної швидкості руху транспортних засобів.
2. Порушення водіями правил маневрування, обгону, проїзду перехресть, світлофорів.
3. Керування водіями транспортними засобами у стані сп’яніння.
Перевищення водіями дозволеної швидкості руху, порушення правил маневрування, обгону, переїзду перехресть, світлофорів, а також керування у стані сп’яніння – це причини, які повністю є залежними від водія транспортного засобу.
Сьогодні багато водіїв впевнені, що законодавчо вони мають право перевищити встановлену швидкість руху на 20 км/год. Ще частина водіїв знають, що таке перевищення є порушенням вимог Правил дорожнього руху, однак вони також знають, що за таке порушення на них не буде накладено жодної матеріальної санкції.
В ідеалі встановлення обмежень швидкості повинно відбуватися із чіткими прорахунками та з урахуванням дорожнього полотна, погодних умов, а також інших умов дорожньої обстановки. Потрібно також розуміти, що більша швидкість збільшує також і гальмівний шлях автомобіля, що у свою чергу може стати наслідком аварійної ситуації, а то й призвести до зіткнення з іншими транспортними засобами, пішоходами, або іншими об’єктами.
Тобто незначне перевищення швидкості може мати серйозні наслідки. Тому вважаю, варто прибрати норму, котра дає можливість водіям безкарно перевищувати дозволену швидкість руху.
Однак, як ми розуміємо, що тільки чіткою забороною перевищення встановлених обмежень швидкості руху ця проблема не вирішиться.
Сьогодні варто констатувати, що на дорогах не ведеться контроль за дотриманням швидкості. Якщо раніше співробітники Державтоінспекції здійснювали такий контроль за допомогою спеціальних засобів вимірювання, то сьогодні, нажаль, я такого не спостерігаю. Нехай навіть таке вимірювання відбувалося так званими «фенами» і їх результати практично не можна було використати при притягненні водія до відповідальності. Але 1) водії не знали яким приладом вимірюється швидкість і це мало превентивний вплив на їх поведінку, 2) в арсеналі правоохоронців був присутній і прилад вимірювання швидкості TruCAM, до показників якого було не так багато питань і в об’єктивності його показів не було так багато сумнівів.
Сьогодні ж ситуація змінилася. Не можу говорити про всю Україну, але як приклад наведу автодорогу Київ – Чоп. Раніше на спеціальних пунктах ДАІ постійно здійснювався контроль дотримання швидкості водіями. Перед такими пунктами стояли знаки обмеження швидкості «50». Знаки стоять і сьогодні, але 1) контроль за дотриманням швидкісного режиму уже не ведеться, 2) водії це розуміють і дозволяють рух із значним перевищенням дозволеної швидкості. Крім цього контроль раніше здійснювався і в населених пунктах, розташованих на цій автомобільній дорозі. Сьогодні за швидкістю не слідкують і там.
Варто зазначити, що для повернення контролю за дотриманням швидкісного режиму не потрібно особливих законодавчих змін чи додаткових фінансових витрат. Прилади вимірювання швидкості, у тому числі й TruCAM, повинні бути в розпорядженні поліції. Їх просто потрібно повернути на дороги, вулиці населених пунктів.
Порушення водіями правил маневрування, обгону, проїзду перехресть, світлофорів є також однією із найчастіших причин виникнення дорожніх аварій. Можна констатувати, що за останні півроку у столиці спостерігається загрозливе збільшення кількості вчинених водіями відповідних порушень.
Проїзду на червоний сигнал світлофору я уже перестав дивуватися. Різкі перестроювання автомобілів без показників повороту та зі створенням ситуацій, які вимагають різкого гальмування, різкої зміни напрямку руху також не поодинокі.
Здавалося б після виведення на дороги для постійного патрулювання патрульної поліції це питання мало б вирішитися. Однак, нажаль зменшення таких випадків не відбувається, а швидше навпаки, збільшується.
Хочу відмітити, що якщо у липні цього року, коли ще нелегітимний орган «патрульна поліція» почав патрулювати вулиці столиці, їх дійсно можна було візуально спостерігати. Визнаю, що постійне спостерігання правоохоронців має превентивний вплив і дисциплінує поведінку водія. Однак з часом кількість патрульних автомобілів на дорогах зменшувалася і сьогодні побачити їх це ще не зовсім рідкість, але уже необхідно напружитися, щоб їх знайти. Нажаль, частіше патрульні автомобілі можна побачити або на автозаправках, або біля закладів швидкого харчування. Я буду радий, якщо помиляюся і таке враження склалося тільки у мене.
Потрібно визнати, що для боротьби із порушеннями правил маневрування, обгону, об’їзду, проїзду перехресть та світлофорів крім розуміння небезпеки таких маневрів самими водіями необхідний також і імперативний контроль.
Тому перш за все, особливо зараз, необхідно зайнятися налагодженням цього контролю. Розумію, що до повноважень патрульних поліцейських зараз віднесено не лише функції дорожньої поліції, але й забезпечення громадського порядку, а тому виникає реальний брак часу для контролю за усім. Крім того при виявленні порушень необхідно скласти необхідні матеріали по справі про притягнення винного до відповідної відповідальності, що також відбирає час.
До речі, щодо оформлення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Нажаль, як показує практика, якість оформлених матеріалів залишає бажати кращого. При правильній правовій позиції це може мати наслідком як уникнення відповідальності винним, так і, наприклад, неотримання страхового відшкодування потерпілими. Цим питанням обов’язково потрібно зайнятися додатково.
Раніше була інформація, що нова поліція здійснюватиме оформлення адмінматеріалів за порушення Правил дорожнього руху з допомогою планшетів та мобільних принтерів. Чомусь практичного застосування ця ідея не знайшла. Однак, як на мене, це дозволило б підвищити як якість складених документів, так і швидкість їх оформлення. В результаті більше правопорушників понесе відповідальність, що трішки мінімізує їх можливу протиправну поведінку у майбутньому, а також дозволить оперативніше справлятися із своїми прямими обов’язками, зокрема щодо забезпечення публічної безпеки і порядку.
Водіння у нетверезому стані є напевно найбільшим із суспільно-небезпечних явищ, серед сьогодні обговорюваних нами. Законом встановлена чітка процедура проведення огляду водіїв на стан сп’яніння. Законом також чітко встановлено, що проведення такого огляду із порушенням встановленого порядку має свій наслідок – недійсність результатів такого огляду. Тому особливо потрібно звернути увагу на якість оформлення матеріалів про притягнення водіїв до відповідальності за таке порушення.
Уже не перший рік піднімається і питання щодо криміналізації такого вчинку. В цілому, думаю, на першому етапі будь яке посилення відповідальності за таке порушення матиме позитивний вплив як на безпеку дорожнього руху в цілому, так і на зменшення кількості відповідних зловживань зокрема.
Однією із змін, проведених літом цього року є зміни в системі штрафування водіїв за порушення у сфері безпеки дорожнього руху. Зокрема, замість так званої «вилки», коли були передбачені штрафи за конкретні порушення у системі «від і до», встановлені конкретні розміри штрафів. Тепер це мінімальні від раніше діючих розмірів. Наприклад, за проїзд на забороняючий сигнал світлофору було передбачено штраф у розмірі від 425 до 510 грн. Тепер же такий штраф становить тільки 425 грн.
На мою думку необхідно було залишити максимальні розміри штрафів. Ми говоримо про безпеку дорожнього руху, а значить і про чиєсь життя і здоров’я. Жодне економічне становище, яке б воно не було складне, не може бути пом’якшуючою обставиною, коли мова йде про чиєсь життя, здоров’я. Натомість, чим суттєвіше і відчутніше для бюджету водія покарання, тим уважніше він буде відноситися до дотримання вимог Правил дорожнього руху.
Усі вищенаведені пропозиції не потребують додаткових фінансових затрат або є мало бюджетними. Тому їх впровадження не повинно викликати суттєвих перешкод. Однак при їх реалізації ми зможемо надіятися на дійсно зниження аварійності на дорогах країна, а відтак і на зниження травмування та смертності в результаті ДТП.
В цілому в рамках держави варто також розглянути можливість щодо проведення соціальних кампаній щодо формування негативного образу водія-порушника Правил дорожнього руху, водія, який керує автомобілем у стані сп’яніння. Однак це уже потребує додаткових фінансових витрат, тому можливість проведення таких кампаній потрібно узгоджувати із наявними фінансовими ресурсами. Хоч я впевнений, такі кампанія також можна провести з використанням невеликих бюджетів.
АвтоЮрист
